covergirl_ua | Елізабет і Даян Батлер ("Жінка у падінні", Пет Мерфі / The Falling Woman by Pat Murphy)

І знову у нас відносно спойлерний допис, тому знову ховаю текст під кат.
Елізабет Батлер завжди була геніальною, та багато хто вважав її навіженою. В юності вона прагнула здобути вищу освіту, коли вважалося, що це "для хлопчиків". Потім вона опинилася у психлікарні після невдалої спроби самогубства, що мало звільнити її від обмежень повсякденного життя домогосподарки - постійно заклопотаної та майже без копійчини в кишені. Після психіатричного лікування та болючого розлучення вона спромоглася знайти себе, ще раз звернувшись до науки. У своїй сфері Елізабет стала спірною постаттю. У процесі написання книжок вона, схоже, передусім прагне змалювати словами яскраву картину життя у минулому, навіть якщо наукова строгість роботи при цьому вийде погуляти. Це забезпечило їй відносну популярність серед пересічних читачів, які інакше, можливо, ніколи б не зацікавилися доколумбовою Америкою, та скандальну репутацію серед колег-учених. А от її польова робота значно менш приваблива і дає значно менш ефектні результати (звісно, якщо результати взагалі є). Викопати бодай щось неможливо без бруду на руках, надзвичайного фізичного напруження та численних ризиків для здоров'я. Однак є одна обставина, що серйозно допомагає їй у всіх цих починаннях - її старанно приховувана суперздібність. Елізабет бачить минуле.

Тепер Елізабет, хоч і підозрює, що могла просто з'їхати з глузду, в принципі, звикла абсолютно несподівано бачити, як люди, що явно давно померли, ходять у своїх справах. Вони роками робили це, не помічаючи її. Втім, однієї днини під час сезону польової роботи на розкопках у історично значущому, але маловідомому Цібільчальтуні все це змінюється: в житті Елізабет відбуваються дві несподівані події. По-перше, майянська жриця, що жила близько тисячі років тому, теж її бачить і заговорює з нею. По-друге, до Цібільчальтуна приїздить її донька Даян.

Більшу частину свого життя Даян прожила з батьком, але про Елізабет ніколи не забувала. Колись вона поглинала всі материні книжки, а тепер, коли її батько помер, рішучо налаштована зустрітися з нею та нарешті поспілкуватися як слід. Тож Даян не вагається, коли їй пропонують відносно просту роботу на розкопках, хоча через це вона більшу частину свого часу проводить із іншими, молодшими учасницями експедиції. Елізабет же тим часом у відчаї. Не можна сказати, що вона мізантропка, але спілкування з людьми завжди давалося їй важко, а перспектива будувати з нуля стосунки з дорослою донькою її жахає. На додачу до всього, вона мусить приховувати свою суперздібність, яка починає нагадувати прокляття: жриця з аналогічною здібністю приходить до неї й далі. Ця жриця явно хоче розповісти свою історію тій людині, яка її послухає, і дійсно знаходить потрібну людину. Елізабет дуже рада дізнатися про поворотний момент історії майя та одержати відомості, які можуть допомогти їй зробити унікальне відкриття. От тільки у її співрозмовниці є власні цілі та наміри.

Досить скоро Даян проявляє таку ж суперсилу і теж бачить жрицю з надприродними здібностями, але це мало що дає їм обом через мовний бар'єр. Однак це не заважає їй майже виконати свою роль у плані жриці - а тоді перевернути його з ніг на голову. Спершу Елізабет мала повторити сценарій тисячолітньої давності заради давно вже необхідного повернення стародавньої богині місяця, тим часом як Діана мала загинути. Проте вони обидві вибираються з Цібільчальтуна живими і працюють далі. Елізабет, хоча їй і заважає нещодавно отримана інвалідність, не збирається відмовлятися від наукової роботи, а її дочка готова продовжувати польову роботу. Історичну справедливість неодмінно буде відновлено, якщо за цю справу беруться такі люди, як вони.