Дівчина з обкладинки (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
covergirl_ua) wrote2018-07-01 09:02 am
covergirl_ua) wrote2018-07-01 09:02 am
Фінікс Окоре ("Книга Фінікс", Ннеді Окорафор / The Book of Phoenix by Nnedi Okorafor)
Фінікс достеменно не знає про себе нічого. Невдовзі це зміниться.
Вона названа на честь чи то міста свого походження, чи то міфічного птаха і провела все життя у, по суті, величезному розцяцькованому лабораторному комплексі, справжнє призначення якого відоме навіть не кожному з його мешканців. Формально їй чи то два роки, чи то сорок - залежно від того, який вік вас цікавить більше: хронологічний чи біологічний. Вона відзначається майже надлюдською вченістю, проте завдяки вихованню абсолютно не розуміє, як влаштований світ. Однак усе це і близько не пояснює її істинну природу, про яку вона довідається лише завдяки низці надзвичайних подій.
Хоча Фінікс важко переживає таємничу смерть друга, насправді у небезпеці вона сама. Невдовзі вона відкриває свою найбільшу суперсилу, яка в разі активації, буквально спалює її зсередини. Однак це практично не проблема, оскільки Фінікс також здатна воскресати самотужки, так, що на згадку про кінець їй не залишається навіть шраму. Ба більше, Фінікс швидко дізнається, як цю здатність можна перетворити на зброю, і користується нею за потреби. Та попри всі свої суперсили Фінікс прагне нормального життя і влаштовує його собі - щоправда, ненадовго. Корпорація, що її створила, не збирається дати чи не найбільшому своєму активу втекти, тож Фінікс невдовзі знову опиняється на втіках. От тільки цього разу вона знаходить супутників - парочку таких самих мутантів зі зруйнованої лабораторії. Всі вони бачили несправедливості, які вчиняли їхні творці, і побачать іще більше, але їм уже тепер здається, що з них досить. Втім, важко сказати, що дратує Фінікс більше - те, що її противники спокійно йдуть наперекір природі, чи властивий їхній діяльності расистський підтекст. Очевидно лише одне: вона хоче справедливішого, безпечнішого світу, що відповідає її ідеалам. Попри необхідність об'єднувати зусилля з іншими людьми, наділеними суперсилами, вона є однією з головних рушійних сил бунту, який починає назрівати, і продовжує боротьбу навіть тоді, коли залишається сама. Фінікс поступово усвідомлює, що вона є зброєю за природою, такою собі живою ядерною бомбою. Однак вона готова використовувати це у власних цілях - особливо тоді, коли їй набридає людство як таке.
Вона названа на честь чи то міста свого походження, чи то міфічного птаха і провела все життя у, по суті, величезному розцяцькованому лабораторному комплексі, справжнє призначення якого відоме навіть не кожному з його мешканців. Формально їй чи то два роки, чи то сорок - залежно від того, який вік вас цікавить більше: хронологічний чи біологічний. Вона відзначається майже надлюдською вченістю, проте завдяки вихованню абсолютно не розуміє, як влаштований світ. Однак усе це і близько не пояснює її істинну природу, про яку вона довідається лише завдяки низці надзвичайних подій.
Хоча Фінікс важко переживає таємничу смерть друга, насправді у небезпеці вона сама. Невдовзі вона відкриває свою найбільшу суперсилу, яка в разі активації, буквально спалює її зсередини. Однак це практично не проблема, оскільки Фінікс також здатна воскресати самотужки, так, що на згадку про кінець їй не залишається навіть шраму. Ба більше, Фінікс швидко дізнається, як цю здатність можна перетворити на зброю, і користується нею за потреби. Та попри всі свої суперсили Фінікс прагне нормального життя і влаштовує його собі - щоправда, ненадовго. Корпорація, що її створила, не збирається дати чи не найбільшому своєму активу втекти, тож Фінікс невдовзі знову опиняється на втіках. От тільки цього разу вона знаходить супутників - парочку таких самих мутантів зі зруйнованої лабораторії. Всі вони бачили несправедливості, які вчиняли їхні творці, і побачать іще більше, але їм уже тепер здається, що з них досить. Втім, важко сказати, що дратує Фінікс більше - те, що її противники спокійно йдуть наперекір природі, чи властивий їхній діяльності расистський підтекст. Очевидно лише одне: вона хоче справедливішого, безпечнішого світу, що відповідає її ідеалам. Попри необхідність об'єднувати зусилля з іншими людьми, наділеними суперсилами, вона є однією з головних рушійних сил бунту, який починає назрівати, і продовжує боротьбу навіть тоді, коли залишається сама. Фінікс поступово усвідомлює, що вона є зброєю за природою, такою собі живою ядерною бомбою. Однак вона готова використовувати це у власних цілях - особливо тоді, коли їй набридає людство як таке.