![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
covergirl_uaЯк і з Ліліт із легенд, із Ліліт Іяпо непросто мати справу. Просунуті на позір інопланетяни-оанкалі дізнаються про це з власного досвіду, розбудивши Ліліт після кількох століть зберігання й почавши спілкуватися з нею. Останні та найяскравіші спогади Ліліт пов'язані з трагедіями: її чоловік і син загинули в аварії, а її світ загинув у вогні ядерної зброї. Однак таємничі негуманоїдні оанкалі, що врятували її та ще кількох людей, не роблять попуску в зв'язку з можливим ПТСР, культурним шоком чи ще чимось із того, що може переживати цілком пересічна людина в її становищі. Вони задумали надати людству можливість відродитись у принципово інакшій цивілізації. Що було б, якби люди обміняли своє ієрархічне мислення та схильність до руйнування на численні корисні риси, які може забезпечити ДНК оанкалі?
Спершу те, якої низької думки прибульці про її вид, викликає в Ліліт шок і огиду. Втім, хіба вона не бачила достатньо такого, що підтверджує їхню думку? Вона - чорношкіра жінка, що народилася в Америці часів сегрегації та пережила справжній апокаліпсис унаслідок ядерної війни. Можливо, перспективи суспільства, в якому реально досягти щастя не чужим коштом, буде достатньо, щоб переманити її на бік оанкалі. Навіть більше: їй пропонують привілейоване становище нового лідера людства та головного посередника між людьми та прибульцями. Здавалося б, молода жінка без досвіду активізму чи роботи в позиції влади навряд чи є найкращою кандидаткою на цю посаду, та Ліліт, познайомившись із іншими людьми, що невдовзі наново заселять Землю, справляється напрочуд добре.
З одного боку, пані Іяпо доводиться підтримувати мир у своїй новій громаді, а це непросто, коли маєш справу з компанією людей, яких не об'єднує нічого, крім важкої травми. З іншого боку, формально вона все одно служить оанкалі, а ще гірше те, що вона навіть почала сприймати декого з них або як друзів із "бонусами", або як рідних. Як вона може діяти в інтересах тих, кого любить (як людей, так і прибульців), нікому не нашкодивши? Ситуація стає ще складнішою, коли, власне, починається гібридизація, та в серці Ліліт вистачає місця на всіх - людей, інопланетян чи її нащадків-напівприбульців. Вона може бути рішучою й навіть безжальною, вона не є невразливою для психічних травм або насильства, та вона завжди прагне бути уважною лідеркою та вправною дипломаткою, якої потребують усі сторони.
Спершу те, якої низької думки прибульці про її вид, викликає в Ліліт шок і огиду. Втім, хіба вона не бачила достатньо такого, що підтверджує їхню думку? Вона - чорношкіра жінка, що народилася в Америці часів сегрегації та пережила справжній апокаліпсис унаслідок ядерної війни. Можливо, перспективи суспільства, в якому реально досягти щастя не чужим коштом, буде достатньо, щоб переманити її на бік оанкалі. Навіть більше: їй пропонують привілейоване становище нового лідера людства та головного посередника між людьми та прибульцями. Здавалося б, молода жінка без досвіду активізму чи роботи в позиції влади навряд чи є найкращою кандидаткою на цю посаду, та Ліліт, познайомившись із іншими людьми, що невдовзі наново заселять Землю, справляється напрочуд добре.
З одного боку, пані Іяпо доводиться підтримувати мир у своїй новій громаді, а це непросто, коли маєш справу з компанією людей, яких не об'єднує нічого, крім важкої травми. З іншого боку, формально вона все одно служить оанкалі, а ще гірше те, що вона навіть почала сприймати декого з них або як друзів із "бонусами", або як рідних. Як вона може діяти в інтересах тих, кого любить (як людей, так і прибульців), нікому не нашкодивши? Ситуація стає ще складнішою, коли, власне, починається гібридизація, та в серці Ліліт вистачає місця на всіх - людей, інопланетян чи її нащадків-напівприбульців. Вона може бути рішучою й навіть безжальною, вона не є невразливою для психічних травм або насильства, та вона завжди прагне бути уважною лідеркою та вправною дипломаткою, якої потребують усі сторони.
