Якось, а якщо точніше, то за п'ять хвилин після нашого часу, світ обвалився під вагою великих хвиль. Старі владні структури зруйнувались, а з їхніх руїн виріс чудесний новий світ з несподіваними політичними гравцями. Принаймні одне плем'я корінних американців, діне (тобто навахо), здобуло незалежність, але в нього все одно залишається купа проблем. Після великої катастрофи на землю повернулися давні боги та чудовиська й ходять тепер серед звичайних людей, які здебільшого не мають для них великого значення. На щастя, існує чималий контингент осіб із суперсилами, здатних захистити собі подібних. На жаль, не всі вони рівні між собою.
На додачу до майже шести футів зросту та доброї фізичної форми, Меґґі може похвалитися двома силами, які легко використати в бою та які дозволяють їй заробляти на життя боротьбою з різними надприродними супротивниками. На жаль, обидві ці сили в дії мають не надто симпатичний вигляд, а побічні ефекти від їх використання часом бувають відверто катастрофічними. Більше того, якщо вчитель Меґґі - однозначний герой для її народу, її саму вважають паршивою вівцею, недоторканною, яку здебільшого краще уникати. Не дивно, що Меґґі важко довіряти людям поза своїм вузьким колом спілкування, однак їй настав час почати це робити. Один з її нових знайомих, попри нестерпні манери, видається цінним союзником із силами, що ідеально доповнюють її сили. А їй знадобляться всі союзники, яких вона зможе залучити, бо невдовзі вона не з власної волі встряне у справи богів.
Героїчний учитель Меґґі нещодавно таємничо зник, і їй дедалі важче контролювати себе та успішно виконувати свою роботу. Однак є кілька речей, що заважають їй відшукати пропалого Монстровбивцю. Найважливіше - те, що монстри, з якими вона бореться, виявляються звичайними пішаками якоїсь набагато могутнішої та страшнішої істоти. Вона не боїться дражнити Меґґі зачіпками, що вказують на її місцезнаходження та буквально проявляються у вигляді сліду з блискавки. Меґґі таки йде за цим слідом разом зі своїм зарозумілим новим знайомим і змушена піддати сумніву все, що знала про вищі сили. Вона буквально поб'ється з божеством, ризикне давніми й новими дружніми стосунками, що багато для неї значать, і розпрощається з деякими своїми ілюзіями. Однак це, попри всі її зусилля, лише початок її шляху.
Атль вважає себе невдахою. Вона завжди була дурепою, безвідповідальною, слабачкою - словом, паршивою вівцею своєї родини, але це, здається, не має значення, поки її матір і старша сестра не стають жертвами жорстокого вбивства. Тепер вона зобов'язана помститися безжалісному ворогові, який має значно більше ресурсів, а також плекає глибоку ненависть до неї.
Щоправда, Атль аж ніяк не з полохливого десятка. Вона - нащадок давнього матріархального вампірського клану, в якому жінки буквально є сильною статтю, а тому змалечку вчилася битися і має низку суперсил. Також її клан доволі заможний, тож не можна сказати, що їй бракує грошей, навіть коли вона перебуває на втіках чи переховується в уже обнесеному стінами Мехіко. До того ж її ворог виявляється не таким грізним, як можна подумати. Нік Ґодой, який також є спадкоємцем могутнього вампірського клану, настільки нерозважливий і егоцентричний, що Атль ніколи такою не бути - власне кажучи, його дурість стає для нього головною перешкодою в полюванні на втікачку. Однак Атль навіть не усвідомлює, що її також відстежує дехто значно компетентніший - справжня досвідчена мисливиця на вампірів. Хай там як, ніщо не може перешкодити їй утекти з пастки - навіть обмежені ресурси, психологічні проблеми чи... закоханість у смертного. Хоча для Атль дуже багато роблять союзники, очікувані й несподівані, вона сама дуже добре користується всіма ресурсами, до яких має доступ. Також виявляється, що вона доволі легко пристосовується: дівчина, яка досі жила у привілеях і непоміркованості, швидко звикає до голоду, гіпоглікемії та ризику. Втім, найбільше вражає в особистості Атль те, яка вона співчутлива. Її співчуття може розповсюджуватись і розповсюджується на істот, яких її привчали вважати однозначно нижчими за себе. Втім, вона також здатна бути жорсткою, коли цього вимагає ситуація, навіть до тих, кого вона по-справжньому любить, і принаймні вдавати, що для неї це нормально, як це стається в кінці роману. Однак навіть тоді Атль здатна поводитись як розважлива, психологічно зріла особистість, а не як нестерпна егоїстична принцеса. Одним словом, вона стає тією, ким її рідні б пишалися.

Profile

Дівчина з обкладинки

January 2020

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
1920 2122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 30th, 2025 11:39 pm
Powered by Dreamwidth Studios