Ерсель - русалка, хоч і незвичайна. Будучи водною істотою у вкритому льодом морі, вона повинна зберігати значну кількість жиру в тілі, через що за людськими стандартами вона, ймовірно, вважалася би "плюс-сайз". Однак утримувати жир стає дедалі важче, оскільки так далеко на півночі, в особливо підступній частині моря, куди вигнали її клан після поразки в війні, їжі небагато. Ніхто не думав, що сюди можуть прийти люди при здоровому глузді, але вони таки прийшли. Це погано скінчилося для всіх, хто був на борту їхнього корабля, крім Раґни, діви зі щитом, яку кінець кінцем урятувала Ерсель. Їх обох позбавили особистої самостійності, тож не дивно, що вони починають товаришувати майже одразу, щойно Ерсель дізнається, що люди більш схожі на русалок, ніж вона вважала. На жаль, друг її дитинства, який бачить її з Раґною, дотримується іншої думки. Тож Ерсель змушена покинути Раґну, щоб урятувати і себе, і її, та попрощатися зі мріями дізнатися більше про світ. Ха-ха, насправді ні: ця двонога навіяла Ерсель дуже багато мрій, і Ерсель кінець кінцем доб'ється всього, що бажає.
Спершу угода з Локі, божеством-покровителем Ерсель, дає їй дещо геть протилежне її бажанням. Вона хотіла бути цінною як розумна істота, але її замість цього хвалять за надзвичайну плодючість, величезний ресурс в умовах демографічної кризи, яку переживає її клан. Ерсель готова віддати цей дар юній русалці, яка справді б йому зраділа, та врешті-решт доводить її до загибелі. Кінець кінцем вона загадує бажання, щоб у неї з'явилися ноги, та замість них їй дають кілька жахливих мацалець. Її звинувачують у вбивстві, таврують як небезпечне чудовисько й виганяють із клану. Мало того, що Ерсель доводиться виживати без підтримки своєї спільноти - вона ще й змушена дотриматися чергової домовленості з Локі. Є такі речі, які страшенно важко роздобути навіть богові, але що, як по них послати скромну русалку? Ерсель вимушено користується своєю кмітливістю та знанням моря на всі сто, водночас пристосовуючись до нового тіла. Однак близькі не збираються її кидати, і їхня підтримка допомагає їй перемогти й навіть завдати удару у відповідь. Коли Раґна повертається до цього моря щасливішою, здоровішою та успішнішою, ситуація взагалі стає протилежною. Ерсель не лише перехитрить Локі, а й спричинить революцію у своєму клані. Будуть викриті певні лихі діяння, покотяться дечиї голови, а всім, хто залишиться, лише стане краще.
Кей звикла до нестабільного кочового способу життя, який диктує її мати, талановита, проте недооцінена рок-музикантка. Однак її старе життя раптово закінчується після одного дуже неприємного інциденту, і їй доводиться оселитися в домі свого дитинства. В дитинстві вона мала друзів, із якими їй було цікаво, хоч вони й були не зовсім людьми. Тепер вона впевнена, що ці друзі були звичайним витвором її уяви, поки не стає очевидно, що вона помилялася. Кей випадково зустрічає одного молодика і рятує йому життя. Цей молодик виявляється справжнім лицарем фейрі та щедро винагороджує Кей за її дії. Однак друзі дитинства з царства фейрі попереджають Кей, що з цим хлопцем не варто водити компанію, позаяк він убив одного з її друзів. Повіривши їм, Кей обманом дізнається в нього його істинне ім'я й таким чином здобуває над ним необмежену владу.
Із фейрі Кей пов'язують не лише друзі та знайомі, бо вона сама є підмінком - піксі, якою підмінили людську дитину так, що її людська мати досі не здогадалася. Це, звісно, дає бонуси у вигляді магічних сил, але вони аж ніяк не компенсують негативних наслідків для життя Кей. Оскільки у фейрі алергія на залізо, їй для виживання в людському світі потрібні спеціальні пристосування. А світ фейрі є небезпечним для Кей, тому що Неблагий Двір бажає принести її в жертву під час магічного ритуалу, необхідного для повсякденного керування його володіннями. Кей не збирається так просто віддавати життя, але це призводить до хаосу та її участі в довготривалій боротьбі за владу через фейрі. Так уже сталося, що одну з найважливіших ролей у цій боротьбі відіграє її новий знайомий, тож вони не можуть не стати союзниками. Осягаючи політику фейрі, Кей водночас доводиться розбиратися з більш прозаїчними проблемами, наприклад, рятувати (та часом втрачати) друзів-людей чи примиряти свою людську матір зі своєю істинною природою. Однак, хоча у світі людей часом буває нелегко, королівство фейрі нітрохи не краще. Благий і Неблагий Двори, попри свої назви, не так уже й відрізняються у питаннях влади чи поводження з людьми. Кей ніде не збирається радикально змінювати ситуацію, але кінець кінцем досить сильно впливає на світ фейрі, щоб той принаймні став безпечнішим для тих, кого вона цінує. Сама ж вона планує жити і як людина, і як піксі, ділячи свій час між двома світами.
Цілком очевидно, що мати дві душі в одному тілі - це неабияка морока, але мало хто знає це краще, ніж Єйне Дарр, молода войовниця та спадкоємиця двох монархій. Виховали її як спадкоємицю престолу Дарру, матріархальної країни, яку дедалі частіше розглядають як архаїчну глушину. Незважаючи на все, що це тягне за собою (Дарр усе ж таки поступово втрачає позиції у великій політиці), Єйне з радістю прийняла б свою долю, якби не її змішане походження. Її дід по матері, нинішній правитель єдиної наддержави їхнього світу, не молодіє з роками, і йому потрібно визначити спадкоємця. Будучи його прямим нащадком, Єйне опиняється серед кандидатів, і її викликають до двору. Там вона просто не може не досягти успіху: єдиною альтернативою цьому, яку передбачає традиція, є загибель. Звичайно, може здатися, ніби в Єйне немає жодних шансів у протистоянні з вихованими при дворі родичами-інтриганами, але в неї є власні секрети.
Так уже сталося, що Єйне - ще й допитлива дівчина, яка вже довго сушила собі голову над таємницею смерті своєї матері. Опинившись у місці, де її мати провела більшу частину життя, вона рішуче налаштована дізнатися більше, і їй це вдається. Можливо, іншим особам королівської крові її схильність уболівати за аутсайдерів і здається смішною, але вона дає свої плоди: Єйне заводить дружбу з полоненими богами, які ще можуть запропонувати дуже багато. Створюючи нові союзи, Єйне дізнається, що двір її діда ще жахливіший, ніж вона спершу думала, і знаходить не один огидний скелет у шафах можновладців. Коли їй мстяться, вона змушена дивитися, як на її батьківщину вдираються, а її друзів піддають насильству, але вона з гідністю все це витримує. Власне кажучи, покласти край несправедливостям, які бачить Єйне, може лише вона сама: в неї пересадили душу давно загиблої богині життя, однієї з найстаріших і наймогутніших божеств цього світу. Коли сутність володарки життя буде активована в новому тілі, світ неодмінно зміниться назавжди, але це, звісно, матиме наслідки для її носія. Ще до свого воскресіння в новій формі Єйне стикається зі складним питанням: якою мірою все це визначає її? Скільки в ній її самої, а скільки - покійної великої богині? Врешті-решт, чи можуть її нові божественні друзі бачити в ній ту, ким вона є, а не те, що вона для них символізує? Та все ж ці запитання - невелика ціна за сили, що змінюють реальність, і можливість по-справжньому викрити та знищити зламану систему. Самопожертва Єйне дійсно призводить до руйнування старого порядку, але чи буде новий світ, у якому вона матиме великий вплив, кращим і справедливішим?
Атль вважає себе невдахою. Вона завжди була дурепою, безвідповідальною, слабачкою - словом, паршивою вівцею своєї родини, але це, здається, не має значення, поки її матір і старша сестра не стають жертвами жорстокого вбивства. Тепер вона зобов'язана помститися безжалісному ворогові, який має значно більше ресурсів, а також плекає глибоку ненависть до неї.
Щоправда, Атль аж ніяк не з полохливого десятка. Вона - нащадок давнього матріархального вампірського клану, в якому жінки буквально є сильною статтю, а тому змалечку вчилася битися і має низку суперсил. Також її клан доволі заможний, тож не можна сказати, що їй бракує грошей, навіть коли вона перебуває на втіках чи переховується в уже обнесеному стінами Мехіко. До того ж її ворог виявляється не таким грізним, як можна подумати. Нік Ґодой, який також є спадкоємцем могутнього вампірського клану, настільки нерозважливий і егоцентричний, що Атль ніколи такою не бути - власне кажучи, його дурість стає для нього головною перешкодою в полюванні на втікачку. Однак Атль навіть не усвідомлює, що її також відстежує дехто значно компетентніший - справжня досвідчена мисливиця на вампірів. Хай там як, ніщо не може перешкодити їй утекти з пастки - навіть обмежені ресурси, психологічні проблеми чи... закоханість у смертного. Хоча для Атль дуже багато роблять союзники, очікувані й несподівані, вона сама дуже добре користується всіма ресурсами, до яких має доступ. Також виявляється, що вона доволі легко пристосовується: дівчина, яка досі жила у привілеях і непоміркованості, швидко звикає до голоду, гіпоглікемії та ризику. Втім, найбільше вражає в особистості Атль те, яка вона співчутлива. Її співчуття може розповсюджуватись і розповсюджується на істот, яких її привчали вважати однозначно нижчими за себе. Втім, вона також здатна бути жорсткою, коли цього вимагає ситуація, навіть до тих, кого вона по-справжньому любить, і принаймні вдавати, що для неї це нормально, як це стається в кінці роману. Однак навіть тоді Атль здатна поводитись як розважлива, психологічно зріла особистість, а не як нестерпна егоїстична принцеса. Одним словом, вона стає тією, ким її рідні б пишалися.

Profile

Дівчина з обкладинки

January 2020

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
1920 2122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 12th, 2025 06:20 pm
Powered by Dreamwidth Studios