Війна, прийшовши додому до юної Скари, заскочила її абсолютно зненацька. Лишившись сиротою багато років тому, вона, тим не менше, вела відносно безтурботне життя принцеси з дідом, а чи не найбільшою її проблемою була необхідність сидіти, тримаючи спину прямо. Раптом вона, вередлива особа, якій муляла навіть та скромна відповідальність, яку їй доводилося на себе брати, втрачає практично всіх друзів, отримує психологічну травму і залишається головною в королівстві, над яким насправді не може застосувати свою владу. Водночас Скарі стає очевидно, що вона не може просто так узяти й кинути свою батьківщину чи не помститися за все, що з нею зробили.
Тепер Скара, якій ніколи не подобались уроки, змушена стати дипломаткою, обстоювати свободу завойованої країни. Звісно, спершу в неї майже немає реальних союзників, і вона постійно сідає маком на важливих зустрічах із могутнішими лідерами. Однак вона швидко навчається на ходу і усвідомлює, що її дедалі частіше слухають. Хоча їй так і не вдається побороти свою тривожність, яка тепер цвіте буйним цвітом, вона ефективно приховує це від інших і поступово навчається пристосовуватися до неї. Покінчити з власною наївністю та ідеалізмом Скарі набагато легше, але це не означає, що вона не має моральних принципів чи що вона - безсердечна інтриганка, оскільки її цілі в основному альтруїстичні. Скара зовсім не гребує засобами у досягненні своїх цілей, але це насправді не є чимось поганим, оскільки вона рідко шкодить невинним людям з власної волі. Якщо її план неможливий без певних ризиків, вона неодмінно сильно ризикує сама. Якщо вона маніпулює своїм публічним іміджем, то це здебільшого незручно для неї ж. Скарині дії часом шокують і ранять близьких до неї людей, але при цьому вона сама мало не помирає від паніки та тривожності через власні рішення. Однак це не означає, що юна королева не піклується про власне благополуччя, тож чи не найбільше серед своїх перемог вона цінує перемогу над своєю психологічною травмою. Скарі вдається поглянути своїй травмі в обличчя в переносному значенні і буквально поглянути в очі своєму кривдникові, і від цього їй дійсно стає набагато легше. Тепер вона справді почувається сильною та вільною.
Тепер Скара, якій ніколи не подобались уроки, змушена стати дипломаткою, обстоювати свободу завойованої країни. Звісно, спершу в неї майже немає реальних союзників, і вона постійно сідає маком на важливих зустрічах із могутнішими лідерами. Однак вона швидко навчається на ходу і усвідомлює, що її дедалі частіше слухають. Хоча їй так і не вдається побороти свою тривожність, яка тепер цвіте буйним цвітом, вона ефективно приховує це від інших і поступово навчається пристосовуватися до неї. Покінчити з власною наївністю та ідеалізмом Скарі набагато легше, але це не означає, що вона не має моральних принципів чи що вона - безсердечна інтриганка, оскільки її цілі в основному альтруїстичні. Скара зовсім не гребує засобами у досягненні своїх цілей, але це насправді не є чимось поганим, оскільки вона рідко шкодить невинним людям з власної волі. Якщо її план неможливий без певних ризиків, вона неодмінно сильно ризикує сама. Якщо вона маніпулює своїм публічним іміджем, то це здебільшого незручно для неї ж. Скарині дії часом шокують і ранять близьких до неї людей, але при цьому вона сама мало не помирає від паніки та тривожності через власні рішення. Однак це не означає, що юна королева не піклується про власне благополуччя, тож чи не найбільше серед своїх перемог вона цінує перемогу над своєю психологічною травмою. Скарі вдається поглянути своїй травмі в обличчя в переносному значенні і буквально поглянути в очі своєму кривдникові, і від цього їй дійсно стає набагато легше. Тепер вона справді почувається сильною та вільною.