![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
covergirl_uaФерро Малджінн бачила за своє життя достатньо жесті.
В дитинстві вона стала свідком завоювання своєї країни та поневолення більшої частини свого народу. Підготовлена до сексуального рабства і, судячи з усього, продана кілька разів, вона врешті-решт опинилася у власності розбещеного, жорстокого принца, який суто випадково виявився сином людини, яка завоювала її батьківщину. Навіть гірше - цей принц, судячи з усього, вступив із нею у стосунки, які їй, звісно, ніколи не були до вподоби. Однак, вирвавшись на свободу, Ферро не просто береться за особисту вендетту, а мститься самій імперії, що зіпсувала їй життя. Її бояться, вважаючи найнебезпечнішою бунтівницею проти імперії попри те, що наразі зустріч із нею не пережив жоден імперський вояк. Вона час від часу знаходить собі союзників, але тільки ситуативних, бо ж вона без жодних проблем може постійно перебувати на втіках, а інші люди... ну, не зовсім. Річ у тому, що Ферро - не зовсім людина.
Прояв демонічних генів, які не проявлялися в її роду вже багато поколінь, однозначно приніс Ферро як погане, так і добре. З одного боку, вони забезпечили їй певні проблеми зі здоров'ям, наприклад, безсоння та кольорову сліпоту, але з іншого боку, подарували їй непоганий набір суперсил. Ферро Малджінн, хоч і почала займатися бойовими мистецтвами лише в підлітковому віці, неймовірно вправно б'ється в рукопашну та орудує різними видами зброї. Власне, вона може зробити зброю з будь-чого - аби тільки була можливість. Сила та доблесть у бою якщо не забезпечують їй повагу з боку досвідчених професійних вояків, то з легкістю справляють на них враження. Їй допомагає те, що всі її чуття гостріші, ніж у звичайних людей, а швидкість і витривалість - вищі. Втім, усе це аж ніяк не означає, що Ферро послуговується в житті лише грубою силою і ніколи - мізками. Маючи очевидні здібності до військової справи, вона також є медичкою, здатною успішно працювати в нестерильних умовах у дорозі з обмеженими ресурсами.
Однак слід визнати, що вона більше робить, аніж думає. Зіткнувшись із несправедливістю, Ферро практично не вагається, перш ніж вчинити по совісті, незалежно від того, якому ризику це може її піддати. Вона не схильна дозволяти комусь себе ображати, а коли вона не може цьому запобігти, то завзято старається отруїти життя кривдникові чи принаймні зіпсувати щось важливе для нього. Варто лишень спитати Баяза, Першого з магів, який спробував експлуатувати її суперсили у власних недобрих цілях і кінець кінцем, по суті, був обведений круг пальця неосвіченою молодою жінкою, абсолютно не здатною до маніпуляцій. Якщо чесно, сказати, що вона погано розуміється на людях, означає сильно прикрасити дійсність, але вона успішно компенсує нестачу соціальної адаптації та емпатії іншими якостями. Не дивно, що вона майже без сторонньої допомоги зіпсувала практично ідеальні стосунки з чоловіком, якого явно кохала (і, можна додати, цілком заслужено). Втім, з іншого боку, який у неї був вибір у кінці трилогії? Така людина, як Ферро, просто не могла надати перевагу стосункам, навіть здоровим і сповненим поваги, перед можливістю нарешті помститися тим, хто відібрав у неї домівку та родину і зненавидів її саму та все, що вона собою являє. Чи вдасться їй це? Це лишається однією з головних таємниць всесвіту "Першого закону", але шанси на успіх у неї явно дуже високі.
В дитинстві вона стала свідком завоювання своєї країни та поневолення більшої частини свого народу. Підготовлена до сексуального рабства і, судячи з усього, продана кілька разів, вона врешті-решт опинилася у власності розбещеного, жорстокого принца, який суто випадково виявився сином людини, яка завоювала її батьківщину. Навіть гірше - цей принц, судячи з усього, вступив із нею у стосунки, які їй, звісно, ніколи не були до вподоби. Однак, вирвавшись на свободу, Ферро не просто береться за особисту вендетту, а мститься самій імперії, що зіпсувала їй життя. Її бояться, вважаючи найнебезпечнішою бунтівницею проти імперії попри те, що наразі зустріч із нею не пережив жоден імперський вояк. Вона час від часу знаходить собі союзників, але тільки ситуативних, бо ж вона без жодних проблем може постійно перебувати на втіках, а інші люди... ну, не зовсім. Річ у тому, що Ферро - не зовсім людина.
Прояв демонічних генів, які не проявлялися в її роду вже багато поколінь, однозначно приніс Ферро як погане, так і добре. З одного боку, вони забезпечили їй певні проблеми зі здоров'ям, наприклад, безсоння та кольорову сліпоту, але з іншого боку, подарували їй непоганий набір суперсил. Ферро Малджінн, хоч і почала займатися бойовими мистецтвами лише в підлітковому віці, неймовірно вправно б'ється в рукопашну та орудує різними видами зброї. Власне, вона може зробити зброю з будь-чого - аби тільки була можливість. Сила та доблесть у бою якщо не забезпечують їй повагу з боку досвідчених професійних вояків, то з легкістю справляють на них враження. Їй допомагає те, що всі її чуття гостріші, ніж у звичайних людей, а швидкість і витривалість - вищі. Втім, усе це аж ніяк не означає, що Ферро послуговується в житті лише грубою силою і ніколи - мізками. Маючи очевидні здібності до військової справи, вона також є медичкою, здатною успішно працювати в нестерильних умовах у дорозі з обмеженими ресурсами.
Однак слід визнати, що вона більше робить, аніж думає. Зіткнувшись із несправедливістю, Ферро практично не вагається, перш ніж вчинити по совісті, незалежно від того, якому ризику це може її піддати. Вона не схильна дозволяти комусь себе ображати, а коли вона не може цьому запобігти, то завзято старається отруїти життя кривдникові чи принаймні зіпсувати щось важливе для нього. Варто лишень спитати Баяза, Першого з магів, який спробував експлуатувати її суперсили у власних недобрих цілях і кінець кінцем, по суті, був обведений круг пальця неосвіченою молодою жінкою, абсолютно не здатною до маніпуляцій. Якщо чесно, сказати, що вона погано розуміється на людях, означає сильно прикрасити дійсність, але вона успішно компенсує нестачу соціальної адаптації та емпатії іншими якостями. Не дивно, що вона майже без сторонньої допомоги зіпсувала практично ідеальні стосунки з чоловіком, якого явно кохала (і, можна додати, цілком заслужено). Втім, з іншого боку, який у неї був вибір у кінці трилогії? Така людина, як Ферро, просто не могла надати перевагу стосункам, навіть здоровим і сповненим поваги, перед можливістю нарешті помститися тим, хто відібрав у неї домівку та родину і зненавидів її саму та все, що вона собою являє. Чи вдасться їй це? Це лишається однією з головних таємниць всесвіту "Першого закону", але шанси на успіх у неї явно дуже високі.
